Вакцинація дітей

Факти про вакцинацію                 

Понад 200 років тому англійский лікар Едвард Джоннер вперше зробив щеплення дитині від натуральної віспи. Це стало поштовхом для розвитку імунопрофілактики. У країнах, де проводили обов’язкові щеплення від натуральної віспи, захворюваність і смертність знизилась до мінімуму. Уже в 1980 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про ліквідацію натуральної віспи у світі.

Припинення щеплень проти кашлюку зумовило в 1974 році у Великобританії епідемію. За статистичними данними, понад 100 тис. осіб захворіли, а 36 - померли. В Японії зменшення кількості щепленних із 70 % до 30 % призвело до збільшення кількості хворих з 393 у 1974 році до 3200 у 1979 році.

У світі завдяки вакцинації захворюваність на поліємієліт знизилася на 99 %. Він залишається ендемічним лише у трьох карїнах світу - Нігерії, Пакистані та Афганістані. Зменшилась кількість зареєстрованих летальних віпадків від кору. У багатьох країнах,що розвиваються, викорінили правець новородженних.

Це необхідно знати!

В процесі вакцинації в організм дитини вводять ослаблені мікроорганізми (живі вакцини), або їх частки (вбиті вакцини) імітуючи захворювання. Це імітоване захворювання (вакцинальний процес) протікає у непомітній або надзвичайно легкій клінічній формі. У особи, котрій введено вакцину, формується імунітет (несприйнятливість, стійкість) до захворювання. Тривалість і сила імунітету є різною для різних інфекцій. Вона залежить також від виду вакцини та індивідуальних особливостей імунної системи дитини.

Дозвіл на кожне введення вакцинних препаратів дає лікар. Профілактичні щеплення чітко регламентовані. їх проводять згідно Закону України і «Календаря профілактичних щеплень в Україні» та при умовах визначених Наказом МОЗ 551 від 11.08.2014 р.

Які існують протипоказання до вакцинації

Існує лише кілька протипоказань до вакцинації:

1. Гостре захворювання, що супроводжується підвищенною температурою тіла.

2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).

3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися.

4. Дітям з неконтрольованою епілепсією не рекомендовано вводити цільноклітинні вакцини проти кашлюка.

Наявність протипоказань до вакцинації визначається індивідуально для кожної дитини. Протипоказання до вакцинації на тривалий час (до 3 місяців і більше) — так зване «медвідведення від щеплень» — встановлюються імунологічною комісією. Такі комісії існують при кожній центральній районній поліклініці; вищий рівень — обласний.

Якщо дитина пропустила щеплення через протипоказання, можна продовжити курс вакцинації в подальшому за графіком, який визначить ваш педіатр.

На що звернути увагу після вакцинації

Іноді щеплення, що захищають вашу дитину від інфекційних захворювань, можуть викликати тимчасовий дискомфорт, наприклад, незначний біль у місці ін’єкції, підвищення температури. З цієї причини дитина може нервувати і плакати, відповідно, після щеплення вона потребує більшої уваги.

Іноді після щеплення у дитини може підвищитися температура. У такому разі дайте дитині жарознижувальне без вмісту аспірину — наприклад, парацетамол.

Уважно прочитайте інструкцію і дайте ту дозу, яка відповідає віку дитини.

Не одягайте на дитину забагато одягу і не загортайте у кілька ковдр.

Температура у кімнаті, де перебуває дитина, повинна становити близько 22°С.

Дитина має пити багато рідини.

Повідомте лікарю про підвищення температури чи інше погіршення стану дитини.

Коли слід негайно звернутися за медичною допомогою

• у дитини температура тіла 39°С та вище;

• дитина виглядає незвичайно блідою;

• дитина стала млявою, пасивною і загальмованою;

• дитина безупинно плаче впродовж 3 годин і більше;

• дитина плаче дивним, відмінним від звичайного голосом;

• дитина тремтить, здригається чи у неї почалися судоми;

• дитина відмовляється від їжі, блює.

До приходу лікаря:

• не панікуйте;

• при підвищеній температурі тіла дайте жарознижувальне;

• заспокоюйте дитину;

• підготуйтесь до можливої госпіталізації;

• тримайте під рукою медичну картку дитини (виписки, консультативні висновки, зроблені раніше).